Заняття 5. Чи повинні ми враховувати моральні і політичні міркування при купівлі і продажу тих чи інших товарів і послуг?

Цілі заняття:

  • 1) дізнатися, чому деякі люди при купівлі товарів або послуг не тільки звертають увагу на якість і ціну товару, але й враховують моральні та етичні міркування. Дізнатися про приклади такої поведінки;
  • 2) потренувати навик прийняття рішення міні-групою.

 

Необхідні ресурси і допоміжні матеріали:

  • роздруківки кейсів (див. додаток) для кожного учасника;
  • папірці (жереби) для жеребкування при розподілі на групи.

Хід заняття

I етап. Вступ

Купуючи або продаючи товари і послуги, в сучасному світі дедалі частіше звертають увагу на моральні і політичні аргументи. Ви, напевно, чули заклики купувати лише вітчизняні товари або не купувати товари, вироблені в тих чи інших країнах, товари, виготовлені, ймовірно, за допомогою рабської праці, товари компаній, які використовують справжнє хутро або шкіру, що тестують косметику на тваринах і т. д. Іноді закликають не купувати товари та послуги через скандали, пов'язані з власниками або топ-менеджерами компаній... Список довгий. Попросіть учасників шляхом мозкового штурму згадати приклади кампаній, коли з моральних або політичних міркувань хтось агітував купувати чи не купувати ті чи інші товари або послуги.

Після мозкового штурму учасникам можна навести приклади, коли самі компанії заявляють про ті чи інші цінності, яких вони дотримуються. «Coca-Cola» традиційно підтримує на виборах у США Республіканську партію і її кандидатів. «Pepsi-Cola» – їхніх конкурентів з Демократичної партії. «Nike» знімає вірусні ролики, що пропагують ідею фемінізму. Набагато відоміші випадки, коли люди бойкотують покупку тих чи інших товарів і послуг. Компанія «Hugo Boss» шила форму для армії нацистської Німеччини, «Nestle» «підсаджувала» грудних дітей в Африці на своє молоко, через що діти відмовлялися від корисного молока матері. Деякі барбершопи принципово не обслуговують жінок. Креативний директор «Евросети» заявив, що геїв «живцем би в піч запхав». У світі є безліч приводів для бойкоту.

II етап. Робота з кейсами

Розділіть учнів на групи по 4-5 осіб, половині груп роздайте кейс 1, іншій половині – кейс 2. Дайте учасникам 10 хвилин на те, щоб ознайомитися з кейсами й обговорити відповіді на запитання до них.

Через 10 хвилин попросіть учасників груп резюмувати підсумки обговорення для всіх інших учасників заняття. Нехай резюме з різних питань кейса роблять різні учасники групи, які цей кейс обговорювали. Якщо хтось із учасників інших груп захоче коротко висловити свою позицію з того чи іншого питання кейса, дайте йому можливість це зробити.

III етап. Висновок

В кінці заняття попросіть учнів подумати, чи є питання або моральні дилеми, для яких після заняття у них так і не знайшлося рішення. Можливо, учасникам згадалися дуже суперечливі для них самих випадки, пов'язані з темою заняття. Попросіть бажаючих озвучити не більше ніж по одному такому питанню або моральній дилемі, не відповідаючи на них і не обговорюючи їх.

Додаток

Роздаткові матеріали

 

Кейс 1

Ніколай Ґорєлий, організатор науково-популярного фестивалю «Geek Picnic», заявив, що спікером фестивалю буде творець сайту «Супутник і Погром», націоналіст Єґор Просвірнін. Організатори пояснили, що запросили Просвірніна, аби той розповів про успіх свого медіапроекту, адже «Супутник і Погром» – «єдине незалежне суспільно-політичне видання, яке існує виключно за моделлю передплати». Також Ґорєлий зазначив, що в 2014 році видання «накраудфандило» грошей не тільки на підтримання сайту, а й на розвиток націоналістичної організації, що він вважає явним успіхом «Супутника...». Декого з запрошених лекторів і потенційних гостей фестивалю цей факт обурив. Наукова журналістка Ася Казанцева, яка мала відкривати фестиваль,  відмовилася від участі в одному заході з людиною, яка сповідує націоналістичні погляди і фінансує націоналістичні організації.

Деякі користувачі Інтернету ще до новини про те, що Просвірнін не виступатиме, обурилися через тиск на нього. До того ж, організаторів звинуватили у відсутності «плюралізму думок».

Піар-спеціаліст «Geek Picnic» Євґенія Ґородничева заявила, що у фестивалю немає і не буде жодної політичної позиції. Вона зазначила, що лекторами вибирають «людей, які досягли якихось висот у своїй галузі», незалежно від їхніх політичних переконань.

Питання для обговорення

  1. Чия позиція вам ближча – Ніколая Ґорєлого, Євґенії Ґородничевої чи Асі Казанцевої? Чому?
  2. Чи пішли б Ви на ці заходи після скандалу, що вибухнув навколо фестивалю? Чому? Які аргументи можна навести на користь того, щоб іти і щоб не йти на даний захід? Який із цих аргументів здається Вам найсильнішим? Чому?
  3. Чи могли б Ви відмовитися від покупки тих чи інших товарів і послуг з моральних і політичних міркувань? Якщо так, то в яких випадках і чому? Якщо ні, то чому?

Кейс 2

У світі експерименти на тваринах проводяться з чотирма цілями:

  • для розробки і тестування ліків;
  • для фундаментальних наукових досліджень (зокрема, військових, медичних, космічних тощо);
  • для розробки і тестування косметики (зокрема, для перевірки косметики на безпечність для людини);
  • в рамках навчального процесу.

На сайті Центру захисту прав тварин «Віта» вказана така позиція: «З усіх перерахованих областей використання тварин в експериментах тестування на тваринах косметики – це та сфера, де людство навіть ніяк не може себе виправдати необхідністю досліджень заради збереження життя і здоров'я людей, оскільки тварин приносять у жертву виключно заради людської примхи. Саме тому пошук альтернатив був зосереджений насамперед навколо косметичних тестів, хоча в даний час запропоновано альтернативні моделі для досліджень в усіх сферах...».

У 2002 році Англія стала першою у світі країною, яка заборонила досліди на тваринах заради перевірки безпеки косметики.

У 2009 році косметичні тести на тваринах заборонили у Європейському Союзі.

В 2013 році Рада Європи заборонила торгівлю косметикою, що тестується на тваринах.

Але в більшості країн світу косметику тестують на тваринах і далі. На додачу, в цілій низці країн закони прямо вимагають проводити обов'язкове тестування. Обов'язкове тестування деяких видів косметики на тваринах є, наприклад, у Китаї. У зв'язку з тим, що китайський ринок великий, багато брендів хочуть продавати там свою продукцію, а значить, зобов'язані погодитися на тестування, навіть незважаючи на те, що при виробництві таких тестів не проводять.

Компанія «Avon» пишається тим, що була першою з транснаціональних корпорацій з виробництва косметики, яка відмовилася від тестування на тваринах. Але після двох десятків років наполегливої ​​і гучної реклами своєї політики невикористання тестів на тваринах, компанія стала учасником скандалу: з заяви на сайті компанії стало зрозуміло, що в деяких випадках «Avon» все-таки тестує свою продукцію на тваринах. Ось як пояснює ситуацію сама компанія:

«Повага до благополуччя тварин є наріжним каменем філософії безпеки «Avon»... сьогодні ми на тваринах не тестуємо. Натомість використовуємо методи тестування безпечності продуктів, не пов'язані з тваринами.

На жаль, декілька країн вимагають додаткових перевірок безпеки, які можуть містити тестування на тваринах. «Avon» у партнерстві з іншими організаціями працює над тим, щоб сприяти запровадженню урядом альтернативних методів тестування, не пов'язаних з тваринами. Проте якщо компромісу досягнути не можна, ми змушені виконувати тестування, якого вимагає місцеве законодавство. Випробування на тваринах – це проблема, з якою стикаються всі світові компанії краси».

У відповідь на таку позицію компанії деякі клієнти оголосили їй бойкот.

Питання для обговорення

  1. Чия позиція вам ближча – «Avon» чи «Віти»? Чому?
  2. Чи стали б Ви бойкотувати продукцію «Avon» або закликати інших до бойкоту після інциденту, що трапився? Чому? Які аргументи можна навести на користь Вашої позиції і проти неї? Який із цих аргументів здається Вам найсильнішим? Чому?
  3. Чи могли б Ви відмовитися від покупки тих чи інших товарів і послуг з моральних і політичних міркувань? Якщо так, то в яких випадках і чому? Якщо ні, то чому?