Заняття 2. Різноманіття у мені, в моєму оточенні й у суспільстві, в якому я живу

Робота з ідентичностями, їхніми сильними і слабкими сторонами у повсякденній взаємодії між собою

Цілі заняття:

  • 1) учасники дізнаються, що таке відмінності, різноманіття й упередження;
  • 2) дізнаються, наскільки люди різноманітні і як багато різних ідентичностей їх визначають;
  • 3) попри явні відмінності, знайдуть спільні риси з іншими людьми;
  • 4) дізнаються про свій потенціал;
  • 5) відчують, як це – обстоювати щось своє, щось дуже особисте, або не обстоювати, як у зв'язку з цим поводяться інші і як це – відстоювати свою ідентичність;
  • 6) дізнаються, як це – бути в одній групі з людьми, кожен з яких може поєднувати в собі безліч ідентичностей;
  • 7) звернуть увагу на нерівні можливості в суспільстві;
  • 8) зрозуміють ймовірні індивідуальні наслідки приналежності до певних соціальних чи культурних груп;
  • 9) на практиці застосують одне до одного навички емпатії;
  • 10) розвинуть своє сприйняття нерівності влади у повсякденному житті;
  • 11) випробують на собі почуття влади та безсилля і пропрацюють їх (зокрема, невербально);
  • 12) прояснять для себе ситуацію з владою в групі та в суспільстві і знайдуть емоційний підхід і стратегії дій щодо влади.

 

Необхідні ресурси і додаткові матеріали:

  • лимони (або інші плоди чи предмети) в кількості половини числа учасників;
  • папір для фліпчарта, маркери або інші матеріали для презентації;
  • аркуші паперу (А4) і ручки за кількістю учасників;
  • 2­-3 чисті картки або 2-3 аркуші паперу для кожного учасника;
  • навчальна аудиторія достатнього для виконання вправ розміру;
  • стільці за кількістю учасників.

Необхідний час: 5­-6 годин.

Загальні рекомендації модератору/ведучому

Щоб усвідомити все різноманіття можливостей, треба зрозуміти, що ж насправді означає різноманіття. Як воно пов'язане з власною особистістю? Чи впливає воно на те, як ми сприймаємо себе і наше оточення? Критичний розгляд є основою для розуміння різноманітних уявлень і думок.

Подані нижче вправи дають змогу усвідомити різноманіття і відчути його вплив. Ці вправи вибудувані в такому порядку, щоб крок за кроком підвести учасників до основної теми. Тому рекомендовано під час заняття проводити вправи в наведеному тут порядку і по змозі повністю. За потреби вправи також можна проводити незалежно одна від одної, тому відповідні кроки рефлексії наведені безпосередньо після кожної вправи. Інші вправи можна знайти в зазначених джерелах [1; 2; 3].

Перед початком вправ ведучий має проаналізувати різноманіття власних ідентичностей, розібратися в собі: цим можна буде скористатися при наведенні прикладів, а також упродовж рефлексії над вправами. Корисно також досліджувати різноманіття групи, щоб бути здатним під час вправ помічати тонкощі і звертатися до нюансів.

Терміни

Ідентичність – соціальна категорія, до якої відносить себе людина.
Влада – привілей, яким людина користується на підставі своєї ідентичності (своїх ідентичностей) у певній групі або суспільстві.

 

Хід заняття

Вправа 1. Лимони

Крок 1. Ведучий пише на фліпчарті «Лимони...» і просить учасників продовжити речення. Все сказане записують на тому ж фліпчарті, наприклад: «жовті», «кислі», «великі», «овальні» і т. д.

Крок 2. Ведучий ставить перед учасниками посудину (наприклад, миску або ящик) з лимонами і просить взяти по одному лимону на двох та ретельно розглянути його в парах.

Крок 3. Пари учасників розглядають свій лимон і через 1-2 хвилини за сигналом ведучого кладуть його назад у посудину.

Крок 4. Ведучий ретельно перемішує лимони, а тоді просить кожну пару знайти і забрати «свій» лимон.

Рефлексія. Всі разом обговорюють те, як можна було знову знайти «свій» лимон. Ведучий сприяє обговоренню такими запитаннями:

  • Що означає можливість знову знайти «свій» лимон у контексті початкового виразу «Лимони ...»? (Наприклад, «Не всі лимони...» / «Іноді лимони бувають...»)
  • Які паралелі можна провести між цією вправою і повсякденним життям?

 

Вправа 2. Молекула ідентичності

Підготовка. Для кращого розуміння рекомендовано візуалізувати подальші кроки, наприклад, на фліпчарті, щоб було зрозуміло всім учасникам. Наведену нижче схему (див. додаток) можна запропонувати як шаблон, попередньо її роздрукувавши. Проте, як показує досвід, молекули ідентичності виходять індивідуальнішими і різноманітнішими, якщо учасники створюють їх самі. Як саме це відбувається, описано в описаних нижче кроках.

Крок 1. Не спілкуючись між собою і працюючи індивідуально, учасники малюють у центрі аркуша паперу (А4) коло і пишуть в ньому своє ім'я.

Крок 2. Навколо центрального кола з іменем учасники так само індивідуально і мовчки малюють ще 5-7 кіл; як наслідок, виходить своєрідна молекула. У ці кола учасники вписують свої найважливіші ідентичності, або ж соціальні категорії, до яких відносять себе на цей момент і в місці проведення вправи. Ведучий малює таку ж молекулу у себе на фліпчарті і дає учасникам приблизно 5 хвилин для індивідуального виконання завдання. Для кращого розуміння при вписуванні соціальних категорій в кола рекомендовано використовувати таке формулювання: «Я – ...». Оскільки мова йде про ідентичності, які важливі для учасників тут і зараз, одну або й кілька ідентичностей, які вони не хочуть обговорювати з іншими, можна не називати, а позначити будь-яким нейтральним знаком (наприклад, «Х» чи «Y»). Ведучий має передбачити відповідний приклад і у своїй візуалізації.

Крок 2а. Ведучий роздає кожному по 2-3 чистих картки або аркуші паперу. Учасники виписують зі своєї молекули 2-3 найважливіші ідентичності по одній на картці (аркуші) й у складеному вигляді віддають їх ведучому. Цей крок потрібен, якщо згодом проводитимуть вправу 3 «Встати за ...»

Крок 3. Учасники об'єднуються в групи по 3 особи й обговорюють свої найважливіші в цей момент і в цьому місці ідентичності. Рекомендовані запитання до учасників:

  • Що означають для вас ці ідентичності?
  • Як ви почуваєте себе з такими ідентичностями?
  • Які думки або запитання у вас виникають, коли ви дізнаєтеся про ідентичності інших учасників?
  • Чи є спільні ідентичності у вашій групі?
  • Чи було щось, що вас здивувало або особливо зацікавило?

Цікавіше і корисніше буде об'єднатися в групи тим учасникам, які знають один про одного найменше.

Крок 4. Учасники знову збираються великою групою і індивідуально, не спілкуючись між собою, малюють на своїх аркушах ще 13 кіл, таким чином продовжуючи розвивати молекулу. Альтернативно ці кола можна зобразити у вигляді пелюсток квітки навколо початкової молекули. Кожне коло (пелюстка) символізує одну соціальну категорію, на приналежність до якої вплинути здебільшого неможливо, як-от:

  • релігію;
  • громадянство;
  • освіту;
  • фізичні або психічні обмеження;
  • колір шкіри;
  • походження (місто/село);
  • знання іноземних мов;
  • вікову групу;
  • стать;
  • рідну мову;
  • сексуальну орієнтацію;
  • сімейний стан;
  • соціальний статус.

Ведучий називає категорії по порядку, а учасники вписують свої ідентичності як відповіді у відповідне коло (пелюстку). У цьому випадку також рекомендовано записати категорії так, щоб усі могли їх бачити (на фліпчарті, наприклад), і навести для деяких із них приклади. Не рекомендовано представляти всі категорії нараз, адже часто це може виявитися для учасників надто складно.

Оскільки мова йде, зокрема, про ідентичності, які важливі для учасників тут і тепер, то цього разу теж можна не називати ті ідентичності, які учасник не хоче обговорювати з іншими, а позначити їх будь-яким нейтральним знаком («Х», «Y»). Ідентичності на «пелюстках» можуть збігатися з ідентичностями із внутрішньої частини молекули, однак так чи так їх теж рекомендовано записувати.

Крок 5. Учасники створюють нові групи по 3 особи й обговорюють дописані ідентичності. Рекомендовані запитання до учасників:

  • Що означають для вас ці ідентичності?
  • Як ви почуваєте себе з такими ідентичностями?
  • Які думки або запитання у вас виникають, коли ви дізнаєтеся про ідентичності інших учасників?
  • Чи є спільні ідентичності у вашій групі?
  • Чи було щось, що вас здивувало або особливо зацікавило?

Крок 6. Знов у великій групі учасники індивідуально, не спілкуючись один з одним, позначають кожну ідентичність різними кольорами або символами: та ідентичність, яка у повсякденному житті надає привілеї, тобто дає перевагу, позначається, наприклад, знаком «+» або зеленим кольором, а та, яка обмежує, тобто ставить у невигідне становище, – наприклад, знаком «‒» або червоним кольором. Потім можна спробувати об'єднати однаково позначені ідентичності разом чи відповідно розфарбувати частини молекули або «квітки». Альтернативно можна підрахувати позначені так або інакше соціальні категорії. Все це дозволить побачити, чи відчувають учасники свою приналежність більше до тих соціальних категорій, які створюють їм привілеї, чи до тих, які привілеїв у повсякденному житті не надають або навіть ставлять у несприятливі умови.

Крок 7. Учасники створюють нові групи по 3 особи й обговорюють значення своїх ідентичностей для повсякденного життя. Рекомендовані запитання до учасників:

  • Як ви почуваєте себе з такими ідентичностями?
  • Які думки або питання виникають у вас, коли ви дізнаєтеся про ідентичності інших учасників?
  • Наскільки обережним слід бути з привілеями?
  • Що означає бути більше чи менше привілейованим у суспільстві?

Оскільки обговорення може торкатися речей дуже особистого характеру, рекомендовано об'єднуватися в групи тим учасникам, які товаришують або хоча б уже знайомі.

Рефлексія. Якщо слідом не заплановано проведення вправи 3 «Встати за...», то рефлексію, описану в кінці вправи 3, рекомендовано провести зараз. В іншому випадку слід відразу перейти до вправи 3.

 

Вправа 3. Встати за ...

Підготовка. Картки, на яких учасники у вправі 2 «Молекула ідентичності» записали свої ідентичності (одна ідентичність на одній картці), перемішують і викладають одну за одною на підлозі у формі спіралі. При цьому однакові ідентичності збирають разом і складають одну на одну. Однаковими вважають тільки повністю тотожні ідентичності. Це означає, що, наприклад, «студент» і «студентка» є різними ідентичностями, як і «дочка» й «улюблена дочка», або «сестра» і «систра» (з помилкою або іншим способом написання). Навколо спіралі утворюють закрите коло зі стільців, на які сідають учасники. Всі стільці мають бути зайняті, а в колі слід сидіти тільки тим, чиї ідентичності лежать на підлозі, тобто тим, хто брав участь у попередній вправі 2 «Молекула ідентичності». Асистентам ведучих, гостям чи іншим людям сидіти в колі і брати участь у вправі не слід. Вони можуть спостерігати і долучитися до рефлексії.

Крок 1. Ведучий пояснює учасникам у колі хід подій (і за потреби наводить відповідні приклади):

  1. Ведучий зачитує ідентичності одну по одній, рухаючись по спіралі.
  2. Після того, як ідентичність названо, учасники встають залежно від того, якою мірою вони відчувають себе приналежними до цієї соціальної категорії. Якщо учасник встає ненадовго або підводиться невисоко – значить, він ідентифікує себе з цією категорією слабко; якщо стоїть довго або піднімається у повний зріст – то ідентифікує себе з нею сильно. (Якщо комусь в групі буде важко постійно вставати, треба використовувати альтернативні рухи, однаково посильні для всіх учасників, – наприклад, піднімати руку. В цьому випадку слід відповідно змінити назву вправи – «Підняти руку за...»).
  3. Під час вправи учасники мають спостерігати один за одним.
  4. При цьому важливо, щоб учасники виконували вправу мовчки: не розмовляли, не сміялися, не коментували те, що відбувається.
  5. Ведучий зачитує наступну ідентичність тільки після того, як усі учасники сядуть (або опустять руки).

Коли ведучий відповість на всі відкриті запитання учасників, починається вправа.

Крок 2. Ведучий зачитує ідентичності, уважно стежить за учасниками і в разі потреби робить зауваження щодо того, як і коли вони себе ведуть. При цьому рекомендовано скористатися допомогою асистентів.

Рефлексія. Оцінити вправу 2 «Молекула ідентичності» і вправу 3 «Встати за...» допоможуть поставлені групі запитання, які залежно від ходу вправ треба адаптувати відповідно до того, що відбувалося:

  • Як ви себе почували?
  • Чи легко було вам записувати ідентичності або приналежності до соціальних категорій? Чому так або чому ні?
  • Як вам було спілкуватися з іншими учасниками, про що ви при цьому думали, як себе почували?
  • Як ви представляли у вправах певну ідентичність? Можливо, комусь доводилося стояти одному серед тих, хто сидів, або, навпаки, сидіти одному, коли всі інші стояли?
  • Як ви реагували на те, коли хтось вставав неочікувано – наприклад, особа жіночої статі при ідентичності «брат»?
  • Як це відбувається в реальному житті, коли, наприклад, «стоїш» або «сидиш» сам-один?
  • Як поводяться інші? Які емоції при цьому виникають?

Залежно від розміру групи і можливих варіантів адаптації для цієї вправи потрібно 1-2 години, щоб спокійно провести її і потім ретельно відрефлексувати під час загального обговорення, охоплюючи всі цікаві і складні аспекти. В кінці рекомендовано зробити (невелику) перерву або, як мінімум, розрядити атмосферу.

 

Вправа 4. Активне збільшення потенціалу

Крок 1. Учасники індивідуально розмірковують про групу людей, від якої вони відрізняються і яка, на їхню думку, має більше привілеїв і можливостей. При цьому їм слід звернути увагу на почуття (наприклад, розчарування або злість), які вони відчувають стосовно цієї групи. Далі учасники замислюються про причини, які спонукають їх до думки, що у них менше можливостей або привілеїв, і змушують відчувати себе вилученими з цієї групи.

Крок 2. Учасники створюють міні-групи по 3-4 особи й обмінюються думками. Кожен представляє відповідну ситуацію, групу і пов'язані з ними почуття, а інші учасники міні-груп розмірковують про те, що треба зробити, індивідуально або групою, щоб зменшити негативні почуття і створити альтернативні можливості.

Крок 3. Наприкінці вправи учасники збираються великою групою і записують (наприклад, на фліпчарті) ті дії, які дозволять зменшити негативні почуття і створити альтернативні можливості. Незалежно від початкових груп і ситуацій виникає спільний каталог можливостей для індивідуального або спільного посилення і збільшення потенціалу тих ситуацій, де люди позбавлені привілеїв.

 

Вправа 5. Відносини влади

Крок 1. Учасники збираються в міні-групи і протягом 10-15 хвилин розмірковують про те, які ситуації і якості, що стосуються учасників заняття, можуть привести до нерівності влади. При цьому ведучий має простежити, щоб описували тільки абстрактні якості і ситуації (наприклад, досвід, вік тощо), не називаючи конкретних імен.

Крок 2. Міні-групи викладають свої думки у вигідному для загального огляду форматі, наприклад, на фліпчарті.

Рефлексія. Запитання до учасників, корисні для осмислення результатів вправи:

  • Чи назвали ви якості, які стосуються вас самих або інших?
  • Чи назвали ви ситуації, в яких представляли себе сильними або слабкими?
  • Чи назвали ви ситуації, які мали значення для вашої малої групи?
  • Чим відрізнялися ситуації і що спільного було між ними?
  • Чи існують інші ситуації або структури, подібні на ті, які було розглянуто?

Невиражені чи неусвідомлені відносини влади можуть порушити або ускладнити навчальний процес, коли, наприклад, хтось не наважується поставити запитання, не дивлячись на те, що відчуває себе невпевнено і поставити запитання таки треба. Домінантні особистості часто не усвідомлюють, якою владою володіють. Люди з маргінальних груп часом відчувають себе слабшими.

 

Вправа 6. Гойдалка влади і безсилля

Підготовка. Попередньо рекомендовано провести низку вправ для театральних акторів. Для початку учасникам треба розім'ятися, зняти напруженість у тілі. Крім того, їм слід зосередитися і розслабитися – наприклад, за допомогою усвідомленого дихання. Після такої підготовки наступні кроки даються легше і мають більший ефект.

Ведучий пояснює, наводячи приклади, описані нижче кроки, після чого учасники створюють групи по 3 особи. (Вправу можна проводити і в трохи більших групах по 4-7 осіб, а в разі невеликої групи – з цілою групою.)

Крок 1. Два учасники (У1 і У2) потискують один одному руки і так завмирають, тобто не рухаються, утворюючи статую.

Крок 2. Учасник У1 залишає статую, а У2 далі стоїть нерухомо.

Крок 3. Третій учасник (У3) надає позиції завмерлого учасника У2 нового змісту і доповнює статую собою, зайнявши нове положення (не таке, яке було в У1). При цьому не можна міняти положення У2. У3 також завмирає.

Крок 4. Статуя деякий час стоїть нерухомо, щоб усі могли її розглянути. Після цього У2 виходить зі статуї, У3 далі стоїть нерухомо.

Крок 5. Тепер У1 переосмислює положення тіла завмерлого У3 і доповнює статую собою в новому положенні. При цьому не можна міняти положення У3. У1 також завмирає. І так далі.

Крок 6. Приблизно через 10 хвилин закінчується перше коло. За потреби міні-групи можуть пересуватися, після чого відбувається друге коло з рукостисканням і завмиранням двох учасників. За цим же принципом новий учасник утворює нову статую, але тепер він набуває такого положення, яке демонструвало б, що у нього більша влада над завмерлим учасником, змінює статую так, щоб зруйнувати владу останнього. Статуя знову деякий час стоїть нерухомо, щоб усі могли її розглянути. Після цього статую залишає учасник, який зображав слабкого персонажа. Наступний учасник, у свою чергу, руйнує владу завмерлого учасника.

Крок 7. Друге коло час від часу перериває ведучий, раптово плескаючи в долоні; за цим сигналом статуї завмирають. Учасник, у якого якраз черга доповнювати статую, намагається набути такого положення, яке зруйнувало би владу завмерлого, проте і його самого при цьому владою не наділило, не зробило би сильнішим, тобто знайти шлях, який дозволив би розірвати замкнуте коло. Після цього учасники продовжують працювати, як описано в кроці 6.

Рефлексія. Рефлексію над отриманим досвідом проводять у великій групі. При цьому можна керуватися такими запитаннями до учасників:

  • Як ви себе почували у своїх ролях?
  • Які форми влади ви випробували?
  • Які з них вам знайомі?
  • Що вдавалося вам легко, а що – складно?
  • Яким чином можна зруйнувати владу?
  • Які ролі ви обіймали?
  • Які асоціації з повсякденного життя виникають у вас з цього приводу?
  • Чим, на вашу думку, була чи може бути корисною ця вправа в рамках заняття (при цьому можна взяти до уваги і вправи, виконані попередньо)?
Джерела
  1. Динаміка різноманіття : Як реалізувати потенціал різноманіття під час тренінгу : Посiбник для фасилiтаторiв у сферi освiти активної громадськостi. Берлiн : Спiлка MitOst E. v., 2014. URL: http://mitost.org/editions/p_d_r.html (дата посилання: 10.10.2017).
  2. Bildungsziel : Bürger : Methodenhandbuch für multinationale Seminare. Berlin : MitOst-Editionen 7, 2004. URL:http://mitost.org/editions/bildungsziel/buerger_screen_2004/bildungsziel_buerger_screen_2004.pdf (дата посилання: 10.10.2017).
  3. Handbook for Facilitators of the Georgian Country Program Diversity School. Berlin : MitOst e. V., 2013.
Додаток

Молекула ідентичності